Додаткове утеплення рiзних конструкцiй будiвель
Верхнє перекриття
Якщо це можливо, варто розмiстити додаткове утеплення верхнього перекриття мiж старим утеплювачем i дахом. Якщо це неможливо, його вмонтовують усерединi будiвлi.
Вiдповiдна товщина додаткового утеплювача 100- 200 мм. У похилих дахах прольоти мiж несучими балками даху слiд iзолювати плитами, не забуваючи залишати достатнiй (мiнiмум 50 мм) вентиляцiйний зазор мiж крiвлею i утеплювачем.
Цоколь
Цоколь рекомендується iзолювати зовнi, якщо будiвля у будь-якому випадку iзолюватиметься по зовнiшнiх стiнах, а також тодi, коли грунт сирий, i в пiдвалi виникли проблеми, викликанi пiдвищеною вологiстю. iзоляцiя цоколя жорсткою iзоляцiйною плитою є найбiльш рацiональним рiшенням. Саме цей вид iзоляцiї служить зовнiшньою перешкодою вогкостi, тому що її капiлярнiсть дорiвнює нулю, i вона не вбирає в себе вологу.
ТiМ крiплять безпосередньо до поверхнi цоколя за допомогою механiчних фiксаторiв. Їх укладають, щiльно зiстиковуючи з додатковою iзоляцiєю стiни. Надземну частку штукатурять: для цього на iзоляцiйний матерiал надягають спецiальну сiтку. Якщо стiну не iзолюють додатково, то iзоляцiйну вату залишають на рiвнi землi, а верхнiй край закривають бiтумною стрiчкою, що приклеюється до старої конструкцiї. Для полiпшення зовнiшнього вигляду стрiчку посипають шаром роздробленого каменя.
Нижнє перекриття
Пiв, лежачий на грунтi, як правило, iзолюють зсередини. При цьому товщина додаткової iзоляцiї - 50- 75 мм. Додатковий утеплювач слiд розмiстити, якщо це можливо, пiд пiдлогою. В цьому випадку утеплення не зменшує висоту примiщення, а дверям не доводиться занижувати або пiднiмати.
Дах
Балочнi конструкцiї старого даху зазвичай мають висоту 150 мм. Якщо крiвлю залишають на колишньому мiсцi, а необхiдний вентиляцiйний зазор мiж крiвлею i утеплювачем (не менше 50 мм) неможливо збiльшити у верхньому направленнi, в промiжку мiж балкою i крiвлею залишається запас на iзоляцiю максимум 100 мм. В цьому випадку утеплювач потрiбно укладати з нижнього боку балок. А оскiльки горищнi примiщення самi по собi низькi, нижня додаткова iзоляцiя конструкцiї має бути як можна тонше.
Стены
Зовнiшня додаткова iзоляцiя частiше ставиться коли зовнiшня обшивка вже вимагає ремонту, забарвлення або замiни, або не хочеться порушувати житловий комфорт. При зовнiшньому утепленнi покращується iзоляцiя мiсць стиковки (цоколя), стiни i пiдлоги. Внутрiшню додаткову iзоляцiю варто робити, якщо не хочеться розбирати зовнiшню обшивку, iзоляцiйнi роботи тягнуться достатньо довго, або доводиться мiняти труби або електропроводку, або при переплануваннi.
Перекриття
Додаткове утеплення перекриття мiж горищним примiщенням i зовнiшньою стiною необхiдно виконувати особливо ретельно. Це можна зробити самостiйно. Якщо як стара iзоляцiя в перекриттi засипанi тирса, керамзит або шлак, можна укласти утеплювач прямо на них. У перекриттi пiд теплим горищним примiщенням ТiМ слiд постелити по всiй висотi балки, щоб додати перекриттю хорошу звукозащищенность.
Пiв пiдвалу
Якщо в пiдвалi органiзовують примiщення з пiдвищеною вологiстю (басейни, сауни) або якщо пiдвал сам по собi сирий, є сенс ще раз залити пiв бетоном, а старий i новий шар iзолювати один вiд одного твердою гiдрофобною плитою, яка перешкоджає поширенню вогкостi i добре тримає тепло. Якщо пiдвали сухi i в них не передбачаються сирi примiщення, можна просто пiдняти пiв.